Чортків

Приїхати до Чорткова рахівським потягом о 2.49 ночі і не піти на прогулянку містом як мінімум злочинно і аморально! Знайомство з Чортковим має починатись виключно з залізничного вокзала і ним же закінчуватись! Будь які інші варації (звичайно що) мають місце на існування, але абсолютно позбавлені шарма і експресивності! Отже, нічний Чортків - це в першу чергу малоосвітлені вулиці. Рухатися від вокзалу в напрямку замку по Залізничній вулиці доведеться практично навпомацки. Тому тут важливо не пропустити унікальний витвір українського народного дерев*яного будівництва, який так чи інакше має з*явитись по праву руку десь в темряві за зачиненою хвірткою (не підсвічується!).

Покровська церква гостинно відчинена навіть у нічний час. Тут є купа лавок, своєрідна атмосфера і масса художніх образів. Храм побудований у 1903-1905 роках у візантійському класично-романському стилі на кошти української громади міста. Церква має власний сайт!

Одразу за Покровською церквою знаходиться замок. Якщо цікавитись замком на Вікіпедії, остання запропонує почитати ще і про Пентагон. Певно це якось пов*язано з плануванням. Або це продєлки госдепа. На території замку знаходиться АЗС. Вночі всередину не потрапиш, тому можна обійти його довкола і подратувати розлючених сторожових псів району! З моменту мого останнього візиту галереї замку замурували (тепер туди не ходять справляти нужду місцеві і не лазять в підвали школярі, що по-своєму позитивно), а поблизу північних стін з*явилися потворні приватні забудови (WTF?!). Після огляду фортифікації потрібно негайно перетинати Серет (тільки пішохідним мостом!) і йти до центру міста! 

Правий берег Чорткова. Стара фахверкова ратуша над торговими приміщеннями, вузькі мощені вулички, домінанта костелу і напівморок створюють атмосферу європейського містечка. Окрім Чорткова своєю фахверковістю не може похвалитись жодна ратуша України. 

Костьол є яскравим зразком "надвіслянської" готики і побудований напередодні Першої світової на місці більш старого. Старий костьол був оточений мурами і входив разом із замком до оборонного комплексу міста. В костьолі колись стояв дрезденський орган, який за часів совка пустили в "утіль". Потім в храмі зберігали добрива.

Нічний Чортків дуже крутий. На горищах тут живуть собаки. Кожен водій нічного таксі провів свої шкільні роки і молодість в печерах поблизу міста, тому вони за нагоди стараються поділитись своїм досвідом. Наступну дерев*яну церкву доведеться шукати навпомацки. Успенська церква знаходиться на неосвітлених задвірках по сусідству з гаражами обабіч аварійної дороги. Тут раді гостям і нормально ставляться до нічних екскурсій. Далі по маршруту церква у вигляді тризубу, пожежна частина з пам*ятником чорнобильцям і нова синагога. В кращі часи до нової синагоги приїжджали головні рабини з Відня і Парижу i до Чорткова з*їжджались паломники з усієї Східної Європи.

Підсвчено налобним ліхтарем!

Мало хто знає що в Чорткові є ідейний парк ім. І.Франка. Ще менше людей знають про існювання в парку порожнього постаменту (Ленін?), на якому зручно поснідати яєшнею і попити кави десь опів на сьому ранку. І ще менше людей здогадуються про існування в чортківському парку чортового колеса.

Ранок в Чорткові. Будинки обростають реальністю - деталями і зовнішньою рекламою.

Стару синагогу треба шукати у закапелку біля медичного коледжу. З самого ранку поблизу неї вже кипить базарне життя і з*являються всякого роду ятки. Стара синагога побудована в середині XVII ст. і має аскетичний вигляд (архітектурними надмірностями похвалитись не може). Місцеві стверджують, що всередині збереглися фрески. Фасад "прикрашають" жахливі тріщини і покалічені водостічні труби.

Повертаючись до залізничного вокзалу. Домінанта костьолу над міською забудовою.

Ідейні будиночки.

Прямуючи до залізничного вокзалу можна і треба зайти і подивитись на  шедевр народного зодчества, який вночі був схований в темряві за парканом. На території церкви знаходиться позолочений хрест церковного братства тверезості початку минулого сторіччя. Дерев*яна споруда храму виглядає одночасно монументально і затишно.

Якщо бути уважним, можна помічати всякі дрібниці на фасадах будинків. Ось наприклад замок від магазинного довоєнного ролету виробництва "Izak Weitzen Stanislawow". І як мінімум ще один подібний екземпляр.

До вокзалу прибули вагони вантажені зерном.

В пошуках затишного місця можна набрести на справжню "залу очікування" під відкритим небом. Вона знаходиться позаду залізничного складу 1943 року (за німчури?) побудови, біля якого покоїться ушатаний поштовий вагон.

Твої друзі їдуть дизелем з Тернополя і запізнюються на вісім годин? Ти вже надивився на місто, а до твого потягу ще два дні? Набридли пафосно-міщанські зали очікування, де за випитий кухоль пива тебе назвуть муділою і викличуть міліціянтів? Значить тобі явно сюди!

Дуже хороше і правильне місце. Хоча поруч знаходиться якесь підсобне приміщення охоронців правопорядку, до якого вони час від часу навідуються. Раджу.

P.S.

Населення Чорткова (взято з Вікіпедії):

• 1931 — 19 000 мешканців, у тому числі 22,8% українців (греко-католиків), 46,4% поляків (римо-католиків), 30,0% євреїв.
• 1959 — 60% українців, 25% росіян, 3% поляків, 2% євреїв.
• 2001 — 32 000 мешканців.

21.02.2015