Єнакієве. Костел Марії Терези Калькуттської.

Єдиний вцілілий римо-католицький костел на Донеччині був побудований на початку минулого сторіччя зусиллями парафіян бельгійського і польського походження, які на той момент були піонерами індустріалізації Донбасу і робітниками Петровського металургійного заводу. Своїм виникненням Єнакієво завдячує Російсько-Бельгійському металургійному товариству («Société métallurgique russo-belge») і костел являється чи не єдиним архітектурним пам*ятником, що чудом зберігся з тих часів.
До революції костел відвідували більш ніж дві тисячі вірян; в радянські часи будівлю використовували для політінформаторства і всіляких урочистостей (але незважаючи на це богослужіння тут продовжувались до 1935 року); в 70-их тут відкрили спортивний клуб (місцеві мужики з жаром в очах розказують як ходили сюди на бокс!). На початку двохтисячних костел повернули вірянам. На момент нашого візиту, меси в ньому відправлялись трьома мовами: французькою, польською та російською. Це було рівно три роки назад. 

Я чітко пам*ятаю жіночок, яких нам пощастило зустріти на подвір*ї храму. Вони нас пустили всередину і провели невелику екскурсію. Нащадки європейських інженерів-металургів. Добре пам*ятаю як вони акцентували нашу увагу на сарматівський гендель біля воріт костелу. 

Сподіваюсь з ними все добре